відробітковий
ВІДРОБІ́ТКО́ВИЙ, а, е.
Стос. до відробітку.
З кінця XVII – протягом XVIII ст. відбулися значні зміни в правовому становищі селян. Поступово поширилася та утвердилася феодальна рента, зокрема відробіткова (з наук. літ.);
Розмір орендної плати за земельний пай може визначатися в грошовій, натуральній, відробітковій (у вигляді надання послуг орендодавцю) формах (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)