відсвіжуватися
ВІДСВІ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДСВІЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, док.
1. Ставати свіжим під дією чого-небудь.
Неначе чув і бачив, як земля .. розкошувала, як її соки відсвіжувались (О. Кобилянська);
Від того дощику, що перепав, відсвіжилося повітря, легше грудям дихалося (Б. Лепкий).
2. Відновлювати свої сили, ставати бадьорішим.
Федоренко вийшов з тісної землянки трохи відсвіжитися (Я. Качура);
Ігор Остапчук .. крізь дірку, прорізану в дротяній загорожі Дмитриковими хлопцями, ходив відсвіжитися до Ізару (Е. Андієвська).
3. перен. Поновлюватися, відтворюватися в пам'яті.
Він оповідав, а вона перебивала йому питаннями, двома-трьома нараз. Спогади з рідних сторін відсвіжилися в ній так сильно, що вона мов бачила все перед собою (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)