відсторонятися
ВІДСТОРОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, ВІДСТОРО́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДСТОРОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, док.
1. Відходити, відсуватися від кого-, чого-небудь.
Софії здалося, що він побачив її, і вона, сама не знаючи чого, відсторонилася од вікна (А. Шиян);
Індійці мовчки відсторонились від нього (Ю. Бедзик);
// Припиняти активне спілкування з кимсь, участь в чомусь.
Помовчали. Тарас давно помітив, що Олександра враз замикалася, відсторонялась ніби, коли торкались тем політичних (Василь Шевчук).
2. Пас. до відстороня́ти.
Особи, які відмовилися пройти обов'язкове профілактичне медичне обстеження на туберкульоз, відсторонюються від роботи, учні та студенти (слухачі) – від відвідування навчальних та дитячих закладів (з мови документів).
3. перен. Переставати займатися якоюсь справою, діяльністю.
Новоріччя. На якусь хвилину можна відсторонитися від буденних нескінченних клопотів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)