відсторонятися
ВІДСТОРОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і ВІДСТОРО́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДСТОРОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, док., рідко.
1. Відходити, відхилятися від кого-, чого-небудь.
Софії здалося, що він побачив її, і вона, сама не знаючи чого, відсторонилася од вікна (Шиян, Гроза.., 1956, 225).
2. перен. Переставати займатися якоюсь справою, діяльністю.
Вигадувати "нові спонукальні мотиви для повстання" в епоху повстань.. — значить навмисне замикатися в свою шкаралупу і відсторонятися від руху (Ленін, 9, 1949, 325).
Словник української мови (СУМ-11)