Словник української мови в 11 томах

відстоювання

ВІДСТО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відсто́ювати і стан за знач. відсто́юватися.

Проведення переможної революції, відстоювання її завоювань покладає гігантські завдання на плечі пролетаріату (Ленін, 8, 1949, 394);

Основним способом очистки [рідкого] палива від дрібних механічних часток є відстоювання (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 101).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відстоювання — відсто́ювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. відстоювання — Отстаивание — settling, gravity sedimentation — *Abklärung, Klären, Abstehen, Absetzen — розділення рідкої грубодисперсної системи (гідросуміші, суспензії, емульсії) на фази під дією сили тяжіння (за умов спокою або повільного руху потоку рідини).  Гірничий енциклопедичний словник
  3. відстоювання — -я, с. Дія за знач. відстоювати і стан за знач. відстоюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відстоювання — ВІДСТО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відсто́ювати 2, 3 і стан за знач. відсто́юватися 1, 2. – Що ти на правлінні робив!? – Відстоював Дмитра, – похмурнів Варивон. – Бачу, що відстоював, – з'єхидничав старий.  Словник української мови у 20 томах