відсічення

ВІДСІ́ЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. відсі́кти 1–4.

Згідно з “Правдою Ярослава” образа гідності людини каралася досить жорстоко, скажімо, за висмикування частини вусів або бороди треба було сплачувати штраф учетверо більший, ніж за відсічення пальця (з наук. літ.);

Блок має пристрій відсічення стисненого повітря при вимиканні (з навч. літ.);

// мед. Хірургічне видалення кінцівки, її частини, якого-небудь органа або тканини.

Вторинна хірургічна обробка передбачає радикальне відсічення та видалення гнійно-некротичних вогнищ у рані (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. відсічення — відсі́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відсічення — -я, с. Дія за знач. відсікати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсічення — ВІДСІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відсіка́ти 1, 2.  Словник української мови в 11 томах