відсічення

ВІДСІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відсіка́ти 1, 2.

Значення в інших словниках

1. відсічення — відсі́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відсічення — -я, с. Дія за знач. відсікати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсічення — ВІДСІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. відсі́кти 1–4. Згідно з “Правдою Ярослава” образа гідності людини каралася досить жорстоко, скажімо, за висмикування частини вусів або бороди треба було сплачувати штраф учетверо більший, ніж за відсічення пальця (з наук.  Словник української мови у 20 томах