відчайдух

ВІДЧАЙДУ́Х, а, ч., ВІДЧАЙДУ́ХА, и, ч. і ж., розм.

Дуже хоробра, смілива людина; протилежне боягуз.

Дув [Іван] у відчаї .. Пустився, як керманич у люту повінь Черемоша без керма, без надії на який-небудь порятунок. Пустився, як той відчайдух Юра не раз пускався (А. Крушельницький);

Вона хотіла б побачити, як Нора і Юра з'їжджають з гори. Адже про це в домівці чуда оповідають .. Ми справді вибралися нишком обидві, щоб підглянути тих одчайдухів (Ірина Вільде);

– Одне слово, наївно ви сьогодні вчинили, дуже наївно, хоч, визнаю, сміливо. З берега та у воду – відчайдуха (В. Дрозд);

Із молодечим запалом відчайдуха Стус прагне “чорно” працювати на батьківську культуру й шукає шляхи її модернізації (із журн.).

Значення в інших словниках

1. відчайдух — відчайду́х іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. відчайдух — Відчаяка, відчаюга, сміливець, ід. гаряча голова, г. ризикант, жм. урвиголова, паливода; пор. ГЕРОЙ.  Словник синонімів Караванського
3. відчайдух — -а, ч., розм. Про дуже хоробру, сміливу людину; прот. боягуз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відчайдух — див. хоробрий  Словник синонімів Вусика
5. відчайдух — СМІЛИ́ВЕЦЬ (смілива людина), СМІЛЬЧА́К рідше; ВІДЧАЙДУ́Х розм. (смілива людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки), ВІДЧАЮ́ГА розм., ВІДЧАЯ́КА розм., УРВИ́ГОЛОВА розм., ШИБА́ЙГОЛОВА розм., ЗІРВИ́ГОЛОВА розм. рідше, ПАЛИ́ВОДА розм., ПАЛИ́СВІТ розм.  Словник синонімів української мови
6. відчайдух — ВІДЧАЙДУ́Х, а, ч., розм. Про дуже хоробру, сміливу людину; протилежне боягуз. Був [Іван] у відчаї.. Пустився, як керманич у люту повінь Черемоша без керма, без надії на який-небудь порятунок. Пустився, як той відчайдух Юра не раз пускався (Круш.  Словник української мови в 11 томах