відчайдух —
-а, ч., розм. Про дуже хоробру, сміливу людину; прот. боягуз.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відчайдух —
ВІДЧАЙДУ́Х, а, ч., ВІДЧАЙДУ́ХА, и, ч. і ж., розм. Дуже хоробра, смілива людина; протилежне боягуз. Дув [Іван] у відчаї .. Пустився, як керманич у люту повінь Черемоша без керма, без надії на який-небудь порятунок.
Словник української мови у 20 томах
відчайдух —
див. хоробрий
Словник синонімів Вусика
відчайдух —
СМІЛИ́ВЕЦЬ (смілива людина), СМІЛЬЧА́К рідше; ВІДЧАЙДУ́Х розм. (смілива людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки), ВІДЧАЮ́ГА розм., ВІДЧАЯ́КА розм., УРВИ́ГОЛОВА розм., ШИБА́ЙГОЛОВА розм., ЗІРВИ́ГОЛОВА розм. рідше, ПАЛИ́ВОДА розм., ПАЛИ́СВІТ розм.
Словник синонімів української мови
відчайдух —
ВІДЧАЙДУ́Х, а, ч., розм. Про дуже хоробру, сміливу людину; протилежне боягуз. Був [Іван] у відчаї.. Пустився, як керманич у люту повінь Черемоша без керма, без надії на який-небудь порятунок. Пустився, як той відчайдух Юра не раз пускався (Круш.
Словник української мови в 11 томах