відчужуваний
ВІДЧУ́ЖУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відчу́жувати 2.
За відчужувану землю Директорія встановлювала викуп (з наук. літ.);
До укладення цього договору про ренту відчужуваний будинок нікому не проданий, не заставлений, у спорі і під забороною не перебуває (з навч. літ.);
Вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку (з мови документів);
Тимчасово відчужуваний товар.
Словник української мови (СУМ-20)