відчужуваний

відчу́жуваний

-а, -е, юр.

Дієприкм. пас. теп. ч. до відчужувати 2).

Значення в інших словниках

1. відчужуваний — відчу́жуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відчужуваний — ВІДЧУ́ЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відчу́жувати 2. За відчужувану землю Директорія встановлювала викуп (з наук. літ.); До укладення цього договору про ренту відчужуваний будинок нікому не проданий, не заставлений...  Словник української мови у 20 томах
3. відчужуваний — ВІДЧУ́ЖУВАНИЙ, а, е, юр. Дієпр. пас. теп. ч. до відчу́жувати 2. За відчужувану землю Директорія встановлювала викуп (Іст. УРСР, II, 1957, 133).  Словник української мови в 11 томах