відчужуваний

ВІДЧУ́ЖУВАНИЙ, а, е, юр. Дієпр. пас. теп. ч. до відчу́жувати 2.

За відчужувану землю Директорія встановлювала викуп (Іст. УРСР, II, 1957, 133).

Значення в інших словниках

1. відчужуваний — відчу́жуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відчужуваний — -а, -е, юр. Дієприкм. пас. теп. ч. до відчужувати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відчужуваний — ВІДЧУ́ЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відчу́жувати 2. За відчужувану землю Директорія встановлювала викуп (з наук. літ.); До укладення цього договору про ренту відчужуваний будинок нікому не проданий, не заставлений...  Словник української мови у 20 томах