відчужуваність

ВІДЧУ́ЖУВАНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. відчу́жуваний.

Суб'єкт лірики у світі Аполлінера втрачає відчуття самототожності через повсякчасну відчужуваність власного психоемоційного досвіду (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. відчужуваність — відчу́жуваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. відчужуваність — -ності, ж. Абстр. ім. до відчужуваний.  Великий тлумачний словник сучасної мови