відігнутий

ВІДІ́ГНУ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до відігну́ти.

Капелюх невеличкий, такого самого крою, як і в батька, лише криси його по-парубоцькому відігнуті (Я. Галан);

У всіх театрах були грубо мальовані під оксамит червоні сукна і завіса з нафарбованими золотими китицями із відігнутим краєм матерії (з мемуарної літ.);

Основну частину знайденого посуду становлять уламки посудин тюльпаноподібної форми зі слабо відігнутими, потовщеними вінцями (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. відігнутий — віді́гнутий дієприкметник відігну́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відігнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відігнути. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відігнутий — ВІДІГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відігну́ти. Капелюх невеличкий, такого самого крою, як і в батька, лише криси його по-парубоцькому відігнуті (Галан, І, 1960, 478); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах