Орфографічний словник української мови

відігнутий

віді́гнутий

дієприкметник

відігну́тий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відігнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відігнути. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відігнутий — ВІДІ́ГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відігну́ти. Капелюх невеличкий, такого самого крою, як і в батька, лише криси його по-парубоцькому відігнуті (Я.  Словник української мови у 20 томах
  3. відігнутий — ВІДІГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відігну́ти. Капелюх невеличкий, такого самого крою, як і в батька, лише криси його по-парубоцькому відігнуті (Галан, І, 1960, 478); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах