відігнутий

віді́гнутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відігнути.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. відігнутий — віді́гнутий дієприкметник відігну́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відігнутий — ВІДІ́ГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відігну́ти. Капелюх невеличкий, такого самого крою, як і в батька, лише криси його по-парубоцькому відігнуті (Я.  Словник української мови у 20 томах
3. відігнутий — ВІДІГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відігну́ти. Капелюх невеличкий, такого самого крою, як і в батька, лише криси його по-парубоцькому відігнуті (Галан, І, 1960, 478); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах