відігнутий

ВІДІГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відігну́ти.

Капелюх невеличкий, такого самого крою, як і в батька, лише криси його по-парубоцькому відігнуті (Галан, І, 1960, 478);

// У знач. прикм.

У всіх театрах були грубо мальовані під оксамит червоні сукна і завіса з нафарбованими золотими китицями, з відігнутим краєм матерії (Моє життя в мист., 1955, 211).

Значення в інших словниках

1. відігнутий — віді́гнутий дієприкметник відігну́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відігнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відігнути. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відігнутий — ВІДІ́ГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відігну́ти. Капелюх невеличкий, такого самого крою, як і в батька, лише криси його по-парубоцькому відігнуті (Я.  Словник української мови у 20 томах