Словник української мови у 20 томах

вілан

ВІЛА́Н, а, ч., іст.

Феодально залежний селянин у Західній Європі в середні віки.

Англійські вілани були однією з найбільш беззахисних з правового погляду категорій населення (з наук.-попул. літ.);

Вілан міг вільно продавати землі, але із збереженням повинності сеньйору (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вілан — Селянин  Словник чужослів Павло Штепа