вістовниця
ВІСТОВНИ́ЦЯ, і, ж., рідко.
Жін. до вістовни́к.
Хіба тільки зозулька, невтішна вістовниця, принесе звісточку, що її син бідолашний поліг серед чистого поля... (Панас Мирний);
Осокорова пушинка біла У мою кімнату залетіла .. Мила госте, вістовниця літа! Я радий тебе вітати в себе (І. Вирган).
Словник української мови (СУМ-20)