Значення в інших словниках
-
вістовниця —
вістовни́ця іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
вістовниця —
ВІСТОВНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до вістовни́к. Хіба тільки зозулька, невтішна вістовниця, принесе звісточку, що її син бідолашний поліг серед чистого поля... (Панас Мирний); Осокорова пушинка біла У мою кімнату залетіла .. Мила госте, вістовниця літа! Я радий тебе вітати в себе (І. Вирган).
Словник української мови у 20 томах
-
вістовниця —
ВІСТОВНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до вістовни́к. Хіба тільки зозулька, невтішна вістовниця, принесе звісточку, що її син бідолашний поліг серед чистого поля… (Мирний, І, 1949, 181); Осокорова пушинка біла У мою кімнату залетіла..
Словник української мови в 11 томах
-
вістовниця —
Вістовниця, -ці ж. Вѣстница. Зозуленька.... вістовниця принесе звістку. Мир. ХРВ. 83.
Словник української мови Грінченка