вістовниця

ВІСТОВНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до вістовни́к.

Хіба тільки зозулька, невтішна вістовниця, принесе звісточку, що її син бідолашний поліг серед чистого поля… (Мирний, І, 1949, 181);

Осокорова пушинка біла У мою кімнату залетіла.. Мила госте, вістовниця літа! Я радий тебе вітати в себе (Вирган, В розп. літа, 1959, 183).

Значення в інших словниках

1. вістовниця — вістовни́ця іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. вістовниця — -і, ж. Те саме, що вісниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вістовниця — ВІСТОВНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до вістовни́к. Хіба тільки зозулька, невтішна вістовниця, принесе звісточку, що її син бідолашний поліг серед чистого поля... (Панас Мирний); Осокорова пушинка біла У мою кімнату залетіла .. Мила госте, вістовниця літа! Я радий тебе вітати в себе (І. Вирган).  Словник української мови у 20 томах
4. вістовниця — Вістовниця, -ці ж. Вѣстница. Зозуленька.... вістовниця принесе звістку. Мир. ХРВ. 83.  Словник української мови Грінченка