вітрогонити

ВІТРОГО́НИТИ, ню, ниш, недок., зневажл.

Поводитися легковажно.

Ніякого тракториста вона не любить. А юний шофер? Цей хай собі запам'ятає: коли гадає вітрогонити на два фронти, то тут йому і кучерявий чуб нічогісінько не допоможе (Я. Гримайло);

* Образно. Голуби сторожко зринали над сріблясто підвітреними тополями, вітрогонили з підхмар'я, ояснювали купол, ковзаючись, кігтили бляшаний коньок голуб'ятні (Є. Пашковський).

Значення в інших словниках

1. вітрогонити — вітрого́нити дієслово недоконаного виду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. вітрогонити — -ню, -ниш, недок., зневажл. Поводитися легковажно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вітрогонити — див. пустувати  Словник синонімів Вусика
4. вітрогонити — ВІТРОГО́НИТИ, ню, ниш, недок., зневажл. Поводитися легковажно. Ніякого тракториста вона не любить. А юний шофер? Цей хай собі запам’ятає: коли гадає вітрогонити на два фронти, то тут йому і кучерявий чуб нічогісінько не допоможе (Грим., Незакінч. роман, 1962, 47).  Словник української мови в 11 томах
5. вітрогонити — Вітрогонити, -ню, -ниш гл. Вѣтренничать.  Словник української мови Грінченка