віховий

ВІ́ХОВИЙ, а, е.

Прикм. до ві́ха 2.

Іван Франко дарує українцям поему “Мойсей” – віховий твір в історії української літератури (з наук. літ.);

Ми гідно пройдемо цей віховий в історії незалежної України рубіж та успішно складемо іспит на політичну зрілість (з газ.).

Значення в інших словниках

1. віховий — віхови́й прикметник  Орфографічний словник української мови