віцмундир
ВІЦМУНДИ́Р, а, ч., іст.
Формений мундир, сюртук цивільного урядовця в Росії до 1917 р.
Несподівано серед людського натовпу з'явився невеличкий на зріст чоловічок у віцмундирі з довгими фалдами і в погонах (С. Добровольський);
Розкопали десь древнього Іловайського .. На з'їзд він з'явився у віцмундирі, підтримуваний попід руки (Л. Смілянський);
Директор і вчителі, чекаючи гостей, стояли у віцмундирах унизу біля під'їзду (В. Нестайко).
Словник української мови (СУМ-20)