віцмундир
ВІЦМУНДИ́Р, а, чол. Формений мундир цивільного урядовця в дореволюційній Росії.
Віцмундир у нього був не зелений, а якогось рудувато-борошняного кольору (Микола Гоголь, Вибр., перекл. Хуторяна і Шмиговського, 1948, 206);
Несподівано серед людського натовпу з’явився невеличкий на зріст чоловічок у віцмундирі з довгими фалдами і в погонах (Спиридон Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, 23).
Словник української мови (СУМ-11)