Словник української мови у 20 томах

вічнодіва

ВІЧНОДІ́ВА, и, ж. (з великої літери).

Те саме, що Богоро́диця.

Коли троє дітей, яким Богородиця з'являлася у Фатімі, розповіли про вигляд Вічнодіви Марії, художники спробували відтворити образ Матері Божої з їхніх слів, наслідуючи найвродливіші типи жіночих облич (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вічнодіва — вічноді́ва іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови