віястий

ВІЯ́СТИЙ, а, е.

З довгими віями.

Тонкий, стрункий [хлопець], одягнений, як англійський сноб; з віястими очима, наче два метелики з розгорнутими крильцями (В. Винниченко);

Здалося – Марко нараз постарів, тільки горіли, променилися очі з-під віястих повік (О. Копиленко);

* Образно. Тут червоніли хрещики дикої гвоздики, красувався перестріч гайовий, хвалилася білими віночками ромашка і все з кимсь переморгувалась тендітна віяста метлиця (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. віястий — вія́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. віястий — -а, -е. З довгими віями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віястий — ВІЯ́СТИЙ, а, е. З довгими віями. Здалося — Марко нараз постарів, тільки горіли, променилися очі з-під віястих повік (Коп., Десятикласники, 1938, 43); Варочка за всяку ціну намагалася заплющити своїм пальчиком віясті Мишунині очі (Ю. Янов., І, 1954, 455).  Словник української мови в 11 томах