Словник української мови в 11 томах

віястий

ВІЯ́СТИЙ, а, е. З довгими віями.

Здалося — Марко нараз постарів, тільки горіли, променилися очі з-під віястих повік (Коп., Десятикласники, 1938, 43);

Варочка за всяку ціну намагалася заплющити своїм пальчиком віясті Мишунині очі (Ю. Янов., І, 1954, 455).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. віястий — вія́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. віястий — -а, -е. З довгими віями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віястий — ВІЯ́СТИЙ, а, е. З довгими віями. Тонкий, стрункий [хлопець], одягнений, як англійський сноб; з віястими очима, наче два метелики з розгорнутими крильцями (В.  Словник української мови у 20 томах