віястий
ВІЯ́СТИЙ, а, е. З довгими віями.
Здалося — Марко нараз постарів, тільки горіли, променилися очі з-під віястих повік (Коп., Десятикласники, 1938, 43);
Варочка за всяку ціну намагалася заплющити своїм пальчиком віясті Мишунині очі (Ю. Янов., І, 1954, 455).
Словник української мови (СУМ-11)