в'ятір
В'Я́ТІР, а і я, ч., діал.
Ятір.
Ніхто їх не ловив – ні волоком, ні в'ятірами (Сл. Гр.);
[Влас:] Часом уночі піду з в'ятірями по рибу (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)В'Я́ТІР, а і я, ч., діал.
Ятір.
Ніхто їх не ловив – ні волоком, ні в'ятірами (Сл. Гр.);
[Влас:] Часом уночі піду з в'ятірями по рибу (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)