гармонізований
ГАРМОНІЗО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до гармонізува́ти.
Коли саме з'явилися в Україні перші церковно-музичні твори, написані не для унісонового хору, а гармонізовані на хор, що складався з окремих більш-менш самостійних голосів, важко сказати (з навч. літ.);
// гармонізо́вано, безос. пред.
Експерти часто вказують на те, що в Україні лише невелику частину законодавчих актів гармонізовано з вимогами Європейського Союзу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)