герб
ГЕРБ, а́, ч.
Символічний знак держави, міста, дворянського роду або окремої особи тощо, зображуваний на прапорах, монетах, печатках, документах і т. ін.
Вилиті з паленого сахару два герби, дворянський і земський, красувалися зверху (Панас Мирний);
– Скажіть, будь ласка, вам доводилось бачити отакі ґудзики? Професор розвів руками. Він не пам'ятає, але цей малюнок... Це ж герб відомої агресивної держави! (М. Трублаїні);
До XVI століття належать витоки герба запорізького війська – образ козака з шаблею (з наук.-попул. літ.);
Дискусії точилися навколо проектів герба України (з газ.).
△ (1) Держа́вний герб – офіційна емблема держави.
– Я для вашого есмінця “Гроза” державний герб робив, – сказав Артем (В. Кучер);
Грушевський ще остаточно не вирішив, на котрій же з них [емблем української державності] спинитись для встановлення державного герба (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)