Словник української мови в 11 томах

герб

ГЕРБ, а́, ч. Відмітний символічний знак держави, міста, дворянського роду або окремої особи тощо, зображений на прапорах, монетах, печатках, документах і т. ін.

Вилиті з паленого сахару два герби, дворянський і земський, красувалися зверху (Мирний, III, 1954, 288);

Він [Іван III] присвоїв своїй державі візантійський імператорський герб у вигляді двоглавого орла (Іст. СРСР, І, 1956, 124);

Герб радянський: Серп і Молот — зелен-золот пишний край! (Тич., І, 1957, 203).

∆ Держа́вний герб — офіційна емблема держави.

Державний герб Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. герб — герб іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. герб — (держави) емблема, символ, знак; (України) тризуб.  Словник синонімів Караванського
  3. герб — -а, ч. Відмітний символічний знак держави, міста, дворянського роду або окремої особи тощо, зображений на прапорах, монетах, печатках, документах і т. ін. Державний герб — офіційна емблема держави.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. герб — ГЕРБ, а́, ч. Символічний знак держави, міста, дворянського роду або окремої особи тощо, зображуваний на прапорах, монетах, печатках, документах і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  5. герб — (польс. herb, від нім. Erbe – спадщина) знак держави, міста чи роду.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. герб — Усталений згідно з певними правилами символ осіб, родин, корпорацій, міст, провінцій або держав; у Зх. Європі з XII ст., основні елементи г.: покритий барвою щит зі знаком символу, шолом, а також клейноди.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. герб — Герб, -ба́; герби́, -бі́в (нім.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. герб — рос. герб (від польск. herb, від нім. Erbe- спадщина) — знак держави, міста, роду.  Eкономічна енциклопедія
  9. герб — Герб, -бу м. Гербъ. ЗОЮР. І. 317. Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані. К. ЧР. 54. Од Припети й до Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом рабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами. К. Досв. 113.  Словник української мови Грінченка