гладушник
ГЛАДУ́ШНИК, а, ч., діал.
Чистотіл.
Мамай зірвав кілька корінців гладушника, що на нім уже сяяли ясно-жовті квіти (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)ГЛАДУ́ШНИК, а, ч., діал.
Чистотіл.
Мамай зірвав кілька корінців гладушника, що на нім уже сяяли ясно-жовті квіти (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)