гнома
ГНО́МА, и, ж., літ.
Короткий, перев. віршовий вислів-повчання; афоризм.
У грецькій культурі гноми з'явилися задовго до формування власне літератури, як вислови, що містили в собі народну життєву мудрість (з наук.-попул. літ.);
// Повчальний вислів, яким закінчувався монолог в античній трагедії.
Гноми ми знаходимо і в трагедіях Есхіла, а особливо багато – у Софокла й Евріпіда (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)