гожість
ГО́ЖІСТЬ, жості, ж., рідко.
Властивість за знач. го́жий 1, 3.
Груди важко задихали і погляд ухопився за підлогу, щоб не підхопили збурені почуття і не змішали своїм рухом і стрим, і думку, і гожість (Т. Осьмачка);
Міцним “горіхом” виявився головний “працівник” гідрошахти – гідромонітор, навіть не весь монітор, а його проточна частина, насадка, у формах котрої заховані всі секрети продуктивної та іншої гожості механізму (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)