голосування
ГОЛОСУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. голосува́ти.
Голосування тривало вже недовго (Н. Кобринська);
Виборці з далекого села, що на досвітках вийшли, щоб голосування не спізнити, під лісом спочивають (Б. Лепкий);
Мар'яна вперше прилюдно заплакала, бо при голосуванні всі, крім Івана Гулого, були проти (М. Циба).
Ста́вити на голосува́ння див. ста́вити.
△ (1) Відкри́те голосува́ння – вид голосування, при якому позиція учасників відома присутнім.
Рішення Верховної Ради приймаються відкритим голосуванням за допомогою електронної системи підрахунку голосів та таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів (з мови документів);
Проект забудови міста, який переможе за результатами відкритого громадського голосування, буде відзначено премією (з газ.);
(2) Поіме́нне голосува́ння – голосування, при якому фіксується й оприлюднюється позиція кожного учасника голосування.
Депутати поіменним голосуванням скасували рішення міськвиконкому про надання дозволу на розміщення гральних автоматів на території міста (з газ.);
(3) Тає́мне (закри́те) голосува́ння – вид голосування, при якому учасники голосують анонімно.
– Таємним голосуванням обирали? – Староста якусь хвилину дивився на Івана ненависним оком, потім враз посміхнувся недоброю посмішкою (Ю. Збанацький).
◇ Маши́на голосува́ння див. маши́на.
Словник української мови (СУМ-20)