гоління
ГОЛІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. голи́ти 1 і голи́тися.
Відійшовши від вікна.., Каргат витягнув з чемодана свіжу сорочку, галстук, робочий піджак, приладдя для гоління (Ю. Шовкопляс);
На підборідді були помітні свіжі сліди порізів, наслідків невдалого гоління (А. Кокотюха);
Ранок Франя починався з гоління, це був цілий ритуал, який виконувався розважливо і без поспіху (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)