гонористість
ГОНОРИ́СТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. гонори́стий.
Мов підмінив хто і Шафороста. Вщухли окрики, спала гонористість (Яків Баш);
Якщо Пруст написав, що є чотири різновидності кохання: любов-захоплення, любов-гонористість, любов-пристрасть, любов-хвороба, то для мене особисто важить тільки любов до свободи (М. Малиновська);
Пиху, гонористість недарма відносять до семи смертних гріхів – ці риси перешкоджають рівному спілкуванню між людьми, нищать людинолюбство, заповідане Богом (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)