горбатенький
ГОРБА́ТЕНЬКИЙ, а, е.
Пестл. до горба́тий 2.
Аж ось... дивиться [Хома]... назустріч йде дідусь старенький, маленький, горбатенький (Г. Квітка-Основ'яненко);
Третій чоловік, низенький, слабий, навіть трохи горбатенький, був усім відомий Коростильов, істота хитра, брехлива, але не зла (Григорій Тютюнник);
Заскрекотала на осиці сорока, друга затріщала десь на горбі, й з горіхової хащі виліз горбатенький дідок у липовому брилі (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)