горбовий

ГОРБОВИ́Й, а́, е́, рідко.

Прикм. до горб.

Горбовий схил був зовсім випалений нещадним серпневим сонцем (із журн.);

// Вирощений на горбі, зібраний із горба.

Біля його ніг гніздом збилося пахуче горбове сіно (М. Стельмах).