горбочок

ГОРБО́ЧОК, чка, ч.

Пестл. до горбо́к.

На горбочку у садочку Біленькая хатка (С. Руданський);

Матвієві кожна деревина, кожний кущик і горбочок були знайомі (Мирослав Ірчан);

Пройшли ми балку, підійшли до провалля, сіли на горбочку, закурили, відпочиваємо (Остап Вишня);

// Те саме, що горби́нка.

Та що ж то за дiвка була! Висока, прямесенька, як стрiлочка, .. носочок так собi пряменький з горбочком, а губоньки як цвiточки розцвiтають (Г. Квітка-Основ'яненко);

Вона майже не змінилась, – та ж родимка на щоці, ніс з горбочком і завжди ніби здивовано підняті злегка брови (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. горбочок — горбо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. горбочок — -чка, ч. Пестл. до горбок. || Те саме, що горбинка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горбочок — див. горб  Словник синонімів Вусика
4. горбочок — ГОРБИ́НКА (невелика випуклість), ГО́РБИК, ГОРБО́ЧОК пестл. Крильця її рівного, з ледь помітною горбинкою носа і досі дихають переляком (М. Стельмах); Щира любов не приглядається, чи карі очі, чи чорні очі, чи з горбиком ніс (Г.  Словник синонімів української мови
5. горбочок — Горбо́чок, -бо́чка, на -бо́чку; -бо́чки  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. горбочок — ГОРБО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до горбо́к. На горбочку у садочку Біленькая хатка (Рудан., Вибр., 1949, 71); Матвієві кожна деревина, кожний кущик і горбочок були знайомі (Ірчан, II, 1958, 306); // Те саме, що горби́нка.  Словник української мови в 11 томах
7. горбочок — Горбочок, -чка м. ум. отъ горб.  Словник української мови Грінченка