Великий тлумачний словник сучасної мови

горбочок

горбо́чок

-чка, ч.

Пестл. до горбок.

|| Те саме, що горбинка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. горбочок — горбо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. горбочок — ГОРБО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до горбо́к. На горбочку у садочку Біленькая хатка (С. Руданський); Матвієві кожна деревина, кожний кущик і горбочок були знайомі (Мирослав Ірчан); Пройшли ми балку, підійшли до провалля, сіли на горбочку, закурили...  Словник української мови у 20 томах
  3. горбочок — див. горб  Словник синонімів Вусика
  4. горбочок — ГОРБИ́НКА (невелика випуклість), ГО́РБИК, ГОРБО́ЧОК пестл. Крильця її рівного, з ледь помітною горбинкою носа і досі дихають переляком (М. Стельмах); Щира любов не приглядається, чи карі очі, чи чорні очі, чи з горбиком ніс (Г.  Словник синонімів української мови
  5. горбочок — Горбо́чок, -бо́чка, на -бо́чку; -бо́чки  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. горбочок — ГОРБО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до горбо́к. На горбочку у садочку Біленькая хатка (Рудан., Вибр., 1949, 71); Матвієві кожна деревина, кожний кущик і горбочок були знайомі (Ірчан, II, 1958, 306); // Те саме, що горби́нка.  Словник української мови в 11 томах
  7. горбочок — Горбочок, -чка м. ум. отъ горб.  Словник української мови Грінченка