гордівливість

ГОРДІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. гордівли́вий.

Психологи зауважують, що гордівливість – це не та риса, яка дозволяє керівникові побудувати теплі, дружні стосунки із колективом (з навч. літ.);

Гордівливість, зарозумілість, пихатість – риси, які відвертають оточення від людини (із журн.).

Значення в інших словниках

1. гордівливість — гордівли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гордівливість — -вості, ж. Властивість за знач. гордівливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гордівливість — ГОРДІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. гордівли́вий.  Словник української мови в 11 томах