горенити

ГОРЕ́НИТИ, нить, недок., рідко.

Віддавати гірким, бути гірким; гірчити.

Зірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі [котрі] гіркі – для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять (з народної пісні);

* Образно. Справжнє життя – з хріном, з кропивою жалючою, з полином. Нічого, що горенить, нічого, що часом запече так, що й сльози з очей бризнуть (С. Васильченко);

// безос.

Страшенно горенило в роті від алое (М. Лукаш, пер. з тв. Боккаччо).

Значення в інших словниках

1. горенити — горе́нити дієслово недоконаного виду віддавати гірким, бути гірким рідко  Орфографічний словник української мови
2. горенити — -нить, недок., рідко. Віддавати гірким, бути гірким.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горенити — ГІРЧИ́ТИ (мати гіркуватий присмак), ГОРЕ́НИТИ рідше. — Дикий мед завжди гірчить (Л. Первомайський); Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять (П. Чубинський).  Словник синонімів української мови
4. горенити — ГОРЕ́НИТИ, нить, недок., рідко. Віддавати гірким, бути гірким. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять (Чуб., V, 1874, 614). В се́рці горе́нить — на серці гірко, тяжко.  Словник української мови в 11 томах
5. горенити — Горенити, -ню, -ниш гл. 1) Горчить, отдавать горькимъ вкусомъ. Мнж. 178. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять. Чуб. V. 614. Чогось борщ горенить. Кролев. у. 2) Переносно...  Словник української мови Грінченка