горищний
ГОРИ́ЩНИЙ, а, е.
Прикм. до гори́ще.
Через горищне вікно ми перебралися в човен (В. Нестайко);
Горищний простір господарської будови використовують для зберігання кормів (з наук.-попул. літ.);
Клосс став біля письмового столу так, щоб затулити собою горищні двері (із журн.);
// Який знаходиться на горищі.
Ось він стоїть на ній [хаті], орудуючи сокирою й ломом. Поруч жінка розриває вилами горищний хлам [мотлох] (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)