горищний
ГОРИ́ЩНИЙ, а, е. Прикм. до гори́ще.
Горищний простір господарської будови використовують для зберігання кормів (Жилий буд. колгоспника, 1956, 14);
// Який знаходиться на горищі.
Ось він стоїть на ній [хаті], орудуючи сокирою й ломом. Поруч жінка розриває вилами горищний хлам (Довж., Зач. Десна, 1957, 552).
Словник української мови (СУМ-11)