горнило

ГОРНИ́ЛО, а, с., заст., уроч.

Горно.

Тут раз у раз, від ранку до пізньої ночі, сопів важкий міх, прискав огонь у горнилі (І. Франко);

Ті, що з жерел дужо били, – люті гармаші вже стоять біля горнила, варять лемеші (М. Рудь);

І що за народ такий дивовижний, – стріляний, рубаний, десятиліттями плавлений в горнилі страхітливих воєн, – а молодості в ньому не вб'єш (М. Руденко);

* Образно. Все перевіряй у горнилі сумнівів, як коваль перевіряє крицю (О. Бердник);

* У порівн. – Провело тебе, Романе, через Альпи, як через горнило (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. горнило — горни́ло іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. горнило — Горно, горен; (кадрів) кузня, гартівня, гартувальня.  Словник синонімів Караванського
3. горнило — -а, с., заст. Горно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. горнило — ГО́РНО (піч або частина шахтної печі для виплавки металу), ГОРНИ́ЛО заст., уроч. У кузні вже гугонить горно (М. Зарудний); Сопів важкий міх, прискав огонь у горнилі (І. Франко).  Словник синонімів української мови
5. горнило — ГОРНИ́ЛО, а, с., заст. Горно. Тут раз у раз, від ранку до пізньої ночі, сопів важкий міх, прискав огонь у горнилі (Фр., VII, 1951, 50); Ті, що з жерел дужо били, — люті гармаші вже стоять біля горнила, варять лемеші (Рудь, Дон.  Словник української мови в 11 томах