горювальник
ГОРЮВА́ЛЬНИК, а, ч., розм.
Той, хто живе в горі, бідує.
Бувало, хтось пожаліє Микиту, сільського горювальника, нагодує, пустить у хату погрітися (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)ГОРЮВА́ЛЬНИК, а, ч., розм.
Той, хто живе в горі, бідує.
Бувало, хтось пожаліє Микиту, сільського горювальника, нагодує, пустить у хату погрітися (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)