горівчаний
ГОРІВЧА́НИЙ, а, е, діал.
Прикм. до горі́вка.
– Хто не хоче гинути в горівчанім багні, най пристає до нас (І. Франко);
Гетьман зрікався на користь царя усіх податків, які платили міщани і селяни, та дозволяв поширити в Україні горівчану монополію (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)