горілочка

ГОРІ́ЛОЧКА, и, ж.

Пестл. до горі́лка¹.

Анхиз з горілочки умер (І. Котляревський);

– Не хочете? Чому ж би то? Горілочка чудесная, прямо божеський нектар (Б. Лепкий);

– Бо не раз і не два замахувалася вона [смерть] на мене, щоб зняти голову, а я все жив і жив! І рясту потоптав доволі, і крові пролив чимало, і горілочки попив досхочу... (В. Малик).

Значення в інших словниках

1. горілочка — горі́лочка 1 іменник жіночого роду напій горі́лочка 2 іменник жіночого роду прилад  Орфографічний словник української мови
2. горілочка — -и, ж. Пестл. до горілка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горілочка — див. горілка  Словник синонімів Вусика
4. горілочка — ГОРІ́ЛОЧКА¹, и, ж. Пестл. до горі́лка¹ Анхиз з горілочки умер (Котл., І, 1952, 89). ГОРІЛОЧКА², и, ж. Зменш.-пестл. до горі́лка².  Словник української мови в 11 томах